Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

330 модель часто передбачає короткотривалі формати показу, що обмежує глибину рецепції і перетворює виставу на частину ширшого культурного потоку [3]. Ще однією характерною тенденцією є поява мобільних і тимчасових продюсерських структур. Йдеться про незалежні команди або ініціативи, які формуються під конкретний проєкт і функціонують поза межами сталих інституцій. Така модель є відповіддю на кризові умови війни й водночас відкриває нові можливості для експерименту та швидкої реакції на актуальні події [5]. Таким чином, сучасні продюсерські моделі українського театру можна охарактеризувати як гібридні: вони поєднують елементи інституційної підтримки, міжнародного партнерства та незалежної ініціативи. На мою думку, саме ця гнучкість і здатність до адаптації є ключовими чинниками успішної інтеркультурної рецепції українського театру в Європі. Естетичні наративи сучасного українського театру. Сучасний український театр, представлений у європейському культурному просторі, демонструє виразну зміну естетичних орієнтирів, що безпосередньо пов‘язано з досвідом війни. Якщо раніше домінували пошуки формальної виразності та експерименту, то нині ключовим стає зміст – досвід переживання війни, який визначає як тематику, так і художні засоби [4]. Провідним наративом є війна як особистий і колективний досвід. Театр дедалі частіше функціонує як простір свідчення, де важливим є не лише художнє осмислення подій, а й передача реальних історій. У цьому контексті активно розвивається документальний театр, що базується на інтерв‘ю, щоденниках, свідченнях очевидців. На мою думку, саме цей формат є найбільш ефективним у міжкультурній комунікації, оскільки мінімізує культурні бар‘єри та апелює до універсального людського досвіду [3]. Іншим важливим наративом є переосмислення ідентичності та деколонізаційний дискурс. Український театр активно дистанціюється від пострадянських культурних моделей і формує нову оптику – європейську, але водночас чітко національно окреслену. Це проявляється як у виборі тем, так і в