Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

357 Оксфорд–кімериджський час є одним із найдраматичніших у юрській геологічній історії Північно-Західного Донбасу (ПЗД). Впродовж відносно короткого відрізку геологічного часу цей регіон пройшов шлях від умов відкритого нормальносольоного морського басейну, з'єднаного одночасно з тетіськими і бореальними акваторіями, до обстановки замкнених лагун і напівконтинентальних западин з різко погіршеним гідрохімічним режимом. Форамініфери є найбільш чутливими реєстраторами цих змін, оскільки їхній таксономічний склад, співвідношення планктонних і бентосних форм (P/B ratio), а також домінування певних морфотипів безпосередньо відображають глибину, солоність, аерацію придонних вод і характер субстрату. Незважаючи на те, що форамініферові комплекси верхньої юри ПЗД охарактеризовані в окремих публікаціях, систематичний палеогеографічний аналіз, із залученням кількісних методів і регіональними зіставленнями, досі не проводився. Перед дослідниками стоять три взаємопов'язані проблеми. По- перше, палеобатиметрія оксфордського басейну ПЗД не визначена кількісно: відомо, що асоціація є секреційною і досить різноманітною, проте розрахунок P/B ratio і його інтерпретація в координатах палеоглибини фактично відсутні. По-друге, не з'ясовано, яким саме був характер палеобіогеографічних зв'язків оксфордського басейну ПЗД, чи переважали тетіські чи бореальні зв'язки, чи сполучення і з тими, і з іншими було рівнозначним. По-третє, темп і механізм кімериджської регресії встановлені лише в загальних рисах, тоді як форамініферовий запис переходу від нормально-морських до лагунних умов ніколи не аналізувався як безперервна хронологічна послідовність. Перші систематичні відомості про форамініфери кімериджу ДДЗ і ПЗД отримано в роботах Д.М. П'яткової (1984, 1987), де охарактеризовано характерні комплекси з аглютинованими формами і відзначено специфіку мілководно-лагунних обстановок у кімериджський час. Ці результати мали переважно описовий і інвентаризаційний характер і не включали кількісного аналізу або порівняльної палеоекології. Принциповим кроком уперед стала робота О.Д. Шевчук і Ю.Б. Доротяк (2019), присвячена мікропалеонтологічній