Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

58 Незважаючи на ці суперечливі думки, окиснення сірчаного іприту зазвичай вважається корисною процедурою знезараження, головним чином тому, що продукти окиснення є кристалічними твердими речовинами, а не рідинами, які не мають тенденції до черезшкірного проникнення або поглинання шкірою. Сильна пухирова дія виникає лише після уведення цих сполук; але речовини не всмоктуються через шкіру. Оксидаційне знезараження сірчаного іприту досліджувалося дуже мало, оскільки численні дослідники вважають цю процедуру відносно неефективною. Однак навіть у цьому відношенні існують численні розбіжності: деякі дослідники стверджують, що окиснення є ефективною процедурою знезараження деяких CWA, особливо сірчаного іприту. Ці суперечливі думки, а також відсутність однозначних доказів на підтримку тієї чи іншої думки дозволяють розглядати подальші дослідження реакцій окислення гірчиці як варті уваги. У роботі [5] для окиснення сірчаного іприту було використано декілька окисників, а реакційне середовище було змодельовано таким чином, щоб побачити вплив умов реакції на природу та кількість утворених продуктів. У кожному випадку початкове співвідношення концентрації окисника до гірчиці становило 5:19 (у моль). Попередні експерименти показали, що коли концентрація окисника у п‘ять разів перевищує концентрацію іприту, окиснення продовжувалося до кінця, і розчин продовжував зберігати свою окиснювальну здатність навіть після того, як іприт був повністю розкладений. У цих дослідженнях початкова концентрація іприту становила 0,0054 ммоль/мл, що відповідає максимальній розчинності іприту у воді при 20 ◦C. З гідроген пероксидом, амоній персульфатом, натрій моноперкарбонатом та натрій перборатом, які використовувалися як окисники, сульфоксиди були основними продуктами окиснення, що утворилися в експериментальних умовах. За допомогою натрій гіпохлориту як окисника в ідентичних умовах гірчиця була окиснена до сульфонієвих сполук (з утворенням головним чином вініл-2-хлоретилсульфону та невеликих кількостей іприту сульфону та