Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (April 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 367 p.

60 відбуваються з самого початку реакцій окиснення іприту з утворенням дивінілсульфону. При збільшенні часу реакції концентрація HCl зростає і, як наслідок, сповільнюється реакція його елімінації. Оскільки реакція окиснення іприту продовжує перебігати з досить високим виходом, кількість вініл-2- хлоретилсульфону продовжує зростати, і нарешті між трьома сульфонами (дивініл-, вініл-2-хлоретил- і 2,2'- дихлордіетил-) встановлюється рівновага. Через деякий час, коли концентрація окисника значно менша, в реакційній суміші починають з'являтися сульфоксиди: дивініл-, вініл-2-хлоретил- і 2,2'- дихлордіетил-. Хімічно сульфоксиди набагато стабільніші, ніж сульфони, тому реакційні суміші містять переважно 2,2'-дихлордіетилсульфоксид, оскільки з молекул цієї сполуки HCl виділяється набагато повільніше, ніж з молекул сульфону. Кінцевим продуктом окиснення іприту, зображеного на схемі, є дивінілсульфон. Ця сполука, ймовірно, вступає в подальші реакції окиснення (з утворенням, очевидно, газоподібних продуктів). Газовий хроматограф у поєднанні з атомно-емісійним детектором дозволяє якісно та кількісно вивчати перетворення сірчаного іприту, викликані окисниками.