Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

98 Інновації, інноваційні технологічні процеси, потенціали, якими володіє підприємство, інфраструктура зовнішнього та внутрішнього середовища, ступінь регіонального розвитку, споживчі ринки та їх сегменти безпосередньо впливають на формування маркетингової стратегії підприємства. Побудована маркетингова стратегія підприємства, як аспект його загальної стратегії управління, повинна міняти свої напрями, змінюватися та підлаштовуватися до суспільних сучасних потреб населення. Спеціальна економічна політика, яка реалізується через особливий режим управління внутрішніми економічними ресурсами підприємства, потенціалами вводиться для забезпечення зростання і розвитку інноваційного потенціалу, який стає основою для формування додаткових можливостей та якостей споживчих ринків, пошуку нових ринків, зумовлює виконання регулюючої, посередницької та ціноутворюючої функції. Результативність діяльності споживчих ринків залежить від рівня конкуренції та чинників впливу, які формуються в зовнішньому середовищі та впливають на співвідношення попиту на товар з боку покупців і пропозицією підприємства щодо готового товару. Для підприємств промислової сфери найбільш важливим є дослідження споживчого ринку за рівнем конкуренції, географічними ознаками та ступенем наповненості. Результат дослідження споживчого ринку дає підприємству змогу виходити на ринки, в тому числі міжнародні, з новими умовами реалізації, оптимізувати внутрішні процеси, зменшувати або збільшувати обсяги виробництва, скорочувати витрати та ефективно управляти ресурсним потенціалом. Основою управління інноваційною діяльністю підприємства є чітко визначена маркетингова стратегія інноваційної діяльності, яка скерована на просування товару підприємства з інноваційною складовою на міжнародні, зарубіжні ринки. Маркетингова стратегія інноваційної діяльності передбачає комбінування різних методів збору та аналізу інформації, яка перетворюється в єдину методологічну базу інформаційного обміну та формує систему комунікацій. Система комунікацій виступає необхідним інструментом