Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

99 маркетингового управління. Побудована маркетингова стратегія інноваційної діяльності адаптується до споживачів товару та грунтується на залученні активів, що приносять економічну вигоду для підприємства та утворюють споживчу вартість. Ними можуть слугувати освіта, відомі бренди, авторські права, торгові марки, гудвіл, ліцензії, але особове місце займають нові технології, впровадження яких впливає на формування планових показників підприємства, змінюючи їх. Зміни у планових показниках призводять до появи нових управлінських рішень. Попередні моніторингові спостереження, як внутрішнього середовища так і зовнішнього, а саме, оцінювання ринкових особливостей, попиту населення та їхнього впливу на розвиток підприємства, є показниками впливу, які зумовлюють формування основних завдань та сприяють побудові пріоритетних цілей розвитку. Проведення експертних оцінок щодо використання форм реалізації організаційно-економічного механізму маркетингового управління виробничою та збутовою діяльністю, використання маркетингових інструментів стимулювання збуту, надає гарантії підприємству у досягненні конкурентоспроможності. Підприємство на етапі формування завдань маркетингової стратегії інноваційної діяльності визначає не тільки основні ключові цілі, а й стратегічні управлінські заходи – етапи, направленість підприємства та механізми досягнення результатів, які реалізуються через систему взаємозв’язаних елементів - сукупності управлінських, організаційних та економічних інструментів. Інвестиційна політика, яка проводиться на підприємстві використовує економічні механізми, включає фінансові та ресурсні інструменти, застосовує методи управління витратами, аналіз та контроль відхилень від стандартних значень, встановлює нормативні значення для використання ресурсів підприємства, використовує метод бюджетування, що реалізується через контроль виконання бюджету, стратегію диференційованого ціноутворення, коли встановлюються різні ціни на товар для різних сегментів споживчого ринку. Такі фактори набувають певного значення в умовах, коли підприємство у своїй діяльності повинно враховувати довгострокову стратегію розвитку.