Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

16 Важливим технічним засобом та елементом художнього вираження сутності кінетичної скульптури виступають рух та форма . Переосмисленню руху та форми у формотворенні та, зокрема у зв’язку із впровадженням інтерактивних та мультимедійниї практик, присвячені праці [1, с. 105-117; 5, с. 243-258]. Проте у масовому сприйнятті та значній частині сучасних дизайн- проєктів досі зберігається спрощений підхід до трактування кінетичної скульптури. Обмежене сприйняття об’єктів кінетичної скульптури часто пов’язано із ігноруванням контексту існування цих об’єктів, його взаємодії із середовищем і глядачем. Вони ніби залишаються на другому плані, а їхня роль обо замовчується, або визнається вторинною [1, с. 107-108; 6, с. 2-3]. Мета ж нашого дослідження полягає у тому, щоб, поєднуючи теоретичний аналіз розвитку кінетичного мистецтва із порівнянням сучасних художніх практик з’ясувати, які чинники відіграють вагоме значення для повноцінного художнього осмислення та сприйняття сучасних об’єктів кінетичної скульптури. Зупинимося на аналізі контексту, середовища та ролі глядача, оскільки переконані, що пересмислення значущості кожного із цих факторів та врахування їхнього взаємозв’яку здатне підняти дизайн-проєкти у царині кінетичної скульптури на новий якісний рівень. У сучасній кінетичній скульптурі контекст не може розглядатися як нейтральне тло для експонування об’єкта. На відміну від традиційної пластики, де просторове оточення часто виконує допоміжну функцію, кінетичний об’єкт безпосередньо залежить від умов свого існування. Саме середовище визначає не лише спосіб його функціонування, а й характер художнього сприйняття. У цьому сенсі контекст слід розуміти як один із чинників формування цілісного образу твору, нарівні з рухом і формою. Значення середовища в кінетичній скульптурі проявляється передусім у тому, що рух часто активується або модифікується зовнішніми чинниками. Йдеться не лише про природні сили, як-от вітер, повітряні потоки чи освітлення, а й про архітектурну ситуацію, масштаб простору, траєкторії руху глядачів, акустичні характеристики місця експонування. Унаслідок цього один і