Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

24 сільськогосподарське виробництво поєднує риси ринкового товару з ознаками суспільного блага (продовольча безпека), підпорядковане природним ризикам, залежить від довгострокових інвестицій у землю й інфраструктуру, а тому не може повноцінно функціонувати без тих чи інших форм державного регулювання. В умовах повномасштабного збройного вторгнення, яке переживає Україна з 24 лютого 2022 року, теоретична дискусія між конкуруючими моделями державного регулювання набуває не лише академічного, а й гостро практичного значення. Від того, яка теоретична модель покладена в основу аграрної політики, залежать конкретні рішення: чи збільшувати бюджетні субсидії чи стримувати інфляцію, чи вибудовувати нові інституційні форми координації чи покладатися на ринок, чи залучати міжнародну підтримку чи уникати зовнішніх зобов’язань. Теоретичним підґрунтям кейнсіанського підходу є «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» Дж. М. Кейнса (1936), в якій обґрунтовується нездатність ринкового механізму самостійно відновити рівновагу після значних шоків. Ключова теза: сукупний попит є нестабільним, а ринковий механізм у короткостроковому періоді недостатньо еластичний для забезпечення повної зайнятості та обсягів виробництва. Звідси – легітимність активної фіскальної політики як засобу регулювання попиту [1]. Застосування кейнсіанської моделі до аграрної сфери передбачає субсидування виробництва сільськогосподарської продукції з метою підтримки пропозиції та зайнятості в галузі; цільові державні інвестиції в аграрну інфраструктуру (меліорація, дороги, елеватори) як форму «мультиплікатора» для широкої економіки; гарантування закупівельних цін, що запобігає дефляційному тиску на доходи фермерів. З огляду на критерії кейнсіанської теорії, аграрний сектор в умовах воєнного часу являє собою класичний випадок різкого падіння інвестиційного попиту та порушення кредитного механізму. У 2022 році реальний ВВП України скоротився на 28,8%, що є найглибшим падінням з часів незалежності [2]. За