Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

93 визначення поняття «ГСО», адже сучасний дискурс демонструє різноманітність трактувань цього феномену, що поєднує педагогіку, соціологію, менеджмент і філософію освіти [6]. Дослідники пропонують різні акценти:  Л. Жалдак розглядає студентську активність як чинник модернізації освітнього простору та реалізації «університетської демократії».  Н. Коляда трактує ГСО як платформу розвитку лідерського потенціалу й виховання інноваторів, здатних до гнучкого управління в кризових умовах [2]. Участь у студентських об’єднаннях сприяє соціалізації молоді та формує вищий рівень самовиховання, коли моральні цінності набувають конкретного соціального виміру. М. Давидюк визначає такі об’єднання як простір неформальної освіти, де активно розвиваються «м’які навички» – командна робота, критичне мислення. Вона також підкреслює інституційний статус студентських організацій як рівноправних партнерів університетського управління, що відповідає європейським стандартам спільного врядування [1]. Таким чином, сучасна наукова думка трактує громадські студентські об’єднання не лише як форму самоорганізації, а як стратегічний ресурс інноваційного розвитку університету, який поєднує академічне навчання, громадянське становлення та професійну підготовку. У межах нашого дослідження ГСО визначаються як добровільні, некомерційні, самоврядні формування здобувачів вищої освіти, створені на основі спільних інтересів (наукових, творчих, соціальних, професійних) для реалізації прав і свобод, розвитку лідерського потенціалу та участі в управлінні академічним життям через механізми прямої демократії.Критично важливим для наукової точності є розмежування понять «громадське студентське об’єднання» та «органів студентського самоврядування» (ОСС). Хоча обидві інституції мають спільну мету — представництво інтересів студентства — вони суттєво різняться за правовим статусом, ступенем свободи та функціональним наповненням: