Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

101 і документованість; у багатоконтурних – інтегральна обґрунтованість; у технологічно концентрованих – нормативна чутливість і перевірюваність. Водночас модель дозволяє фіксувати не лише сильні сторони методики, а й межі її застосування: за дефіциту просторових матеріалів або проміжних даних оцінки документованості та перевірюваності закономірно знижуються до 1–2 балів. Обговорення результатів дослідження. Отримані результати свідчать, що запропонована індикаторно-бальна модель придатна для первинної валідації методики СГтЕ саме тому, що дозволяє диференційовано оцінювати її роботу залежно від типу події. Просторово-конфігураційні інциденти висувають підвищені вимоги до точності локалізації причинної конфігурації та документованості, багатоконтурні – до інтегральної обґрунтованості, а технологічно концентровані – до нормативної чутливості та перевірюваності. Це означає, що ефективність методики не може встановлюватися за одним універсальним показником, оскільки різні класи подій актуалізують різні групи критеріїв. Практичне значення моделі полягає в тому, що вона дозволяє не лише фіксувати сильні сторони методики, а й виявляти межі її застосування за дефіциту вихідних даних. Водночас така модель створює основу для більш формалізованого порівняння різних експертних підходів, оскільки переводить оцінювання з рівня загальних міркувань на рівень структурованої процедури. Саме в цьому полягає її методична цінність: вона дає змогу оцінювати не тільки підсумковий висновок, а й якість окремих аналітичних модулів, від яких залежить доказова спроможність усього експертного дослідження. Висновки. Запропонована індикаторно-бальна модель первинної валідації методики судової гірничотехнічної експертизи переводить її оцінювання з рівня загальних міркувань на рівень керованої аналітичної процедури. Її методологічна цінність полягає в тому, що вона поєднує систему з одинадцяти критеріїв, індикатори, якірні рівні оцінювання, пороговий контроль і кейсову апробацію. Апробація на трьох знеособлених кейсах показала, що методика має оцінюватися диференційовано залежно від типу події: просторово-