Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

183 Г. Сельє, О. М. Леонтьєв, О. Ф. Лазурський, М. І. Блажівський та ін.), практичне спрямування (Л. Г. Почебут, В. А. Енгельгард). Більшість дослідників адаптації погоджуються з тим, що адаптація – це доволі складний феномен. Так, адаптацію у широкому значенні трактують: – як процес пристосування індивідуальних та особистісних якостей до життя та діяльності людини в умовах, що змінюються; – як активну взаємодію особистості та середовища залежно від ступеня її активності; – як перетворення середовища згідно з потребами, цінностями й ідеалами особистості, або як переваги залежності особистості від середовища; – як зміни, що супроводжують на рівні психічної регуляції, становлення (та відновлення), збереження динамічної рівноваги у системі «суб‘єкт праці – професійне середовище». [1, с. 234]. Ми розглядаємо адаптацію через саморегуляцію психологічних процесів. Адаптація — це «…системна відповідь організму на тривалий чи багаторазовий вплив зовнішнього середовища, спрямований на таку зміну структури гомеостатичного регулювання, що забезпечує його життя та діяльність шляхом формування адекватної зовнішнього фактору первинної відповіді та мінімізації реакції плати» [5, с.16] Термін «саморегуляція» переважно означає рівень усвідомленої, довільної регуляції своєї поведінки. Отже, її розвиток, контроль та усвідомлене використання напряму впливають на рівень адаптації при зовнішньому впливі. Дослідження багатьох вчених (С. М. Кулик, В.І. Медведів, С. Є.Шишов, І. Г. Агапов, П. С. Кузнєцова, С.Л. Рубинштейн, Л. Пулккинен та ін.) вважають, що регуляція та контроль не тільки поведінки впливає на рівень адаптації, а й вольових якостей, когнітивної та емоційної сфери. Контроль поведінки розглядається як єдина система, що включає три субсистеми регуляції (когнітивний контроль, емоційне регулювання, вольовий контроль), які засновані на ресурсах індивідуальності та інтегруються, створюючи індивідуальний паттерн саморегуляції [6, с.261]