Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

74 гармонійного поєднання трудової активності з виконанням сімейних обов‘язків [1]. 2. В постанові Верховної Ради «Про концепцію державної сімейної політики» наразі закріплено ключові орієнтири для розвитку ґендерно збалансованих та регульованих сімейних відносин. Провідним принципом є досягнення паритетної рівноваги та партнерства між жінками та чоловіками в усіх сферах життя й надання їм рівних можливостей для самореалізації у трудовій та суспільній діяльності, виховання дітей, а також вільного та справедливого розподілу сімейних обов‘язків [2]. 3. В частині шостій статті сьомої Сімейного кодексу України закріплене положення стосовно того що жінки та чоловіки наділені рівними правами та обов‘язками в контексті реалізації сімейних відносин [3]. Це свідчить про нормативне закріплення ідеї паритетної рівності між подружжям. Зазначений принцип є одним з провідних що визначає характер правового регулювання сімейних відносин на сучасному етапі становлення та розвитку України. Мінченко Р. М., Мінченко Д. А. зазначають, що закріплені в законодавстві положення щодо регулювання ґендерної рівності у подружніх взаєминах наразі здебільшого залишаються формальними, через такі чинники: недостатньо високий рівень обізнаності громадян у векторі правової культури; відсутність чітких механізмів реалізації та регулювання політики ґендерної рівності; недостатньо високий нагляд за дотриманням ґендерного паритету у сімейному праві; наявність соціальних стереотипів щодо ролей чоловіків та жінок в сім‘ї [7]. Реалізація аспектів гендерної рівності у сучасному сімейному праві, з точки зору Маркович Х. М., Шардакової А. С., є складним та багатокомпонентним процесом, що вимагає не лише активної участі подружжя (як партнерів), а і всього соціуму [6]. Зокрема: прийняття рішень у поділі домашніх обов‘язків, забезпечення фінансової незалежності, сприяння підтримці кар‘єрного росту та реалізації соціальної складової – є основними