Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

93 вимогами до якості й валідації. Апробацію моделі здійснено на трьох знеособлених кейсах різної типології. Показано, що запропонована модель дозволяє оцінювати методику як інструмент реконструкції причинної конфігурації події та визначення меж її застосування. Ключові слова: судова гірничотехнічна експертиза, методика, ефективність, практична придатність, валідація, причинна конфігурація. Постановка наукової проблеми. Судова гірничотехнічна експертиза (далі – СГтЕ) належить до складних видів інженерно-технічних досліджень, оскільки виконується в умовах ретроспективності, неповноти та неоднорідності вихідних даних, зміни обстановки місця події, а також необхідності одночасного аналізу технічних, просторових, технологічних, організаційних і нормативних чинників. На відміну від багатьох інших видів експертних досліджень, у СГтЕ експерт зазвичай працює не з безпосередньо спостережуваним процесом, а з його наслідками, фрагментарними слідами, матеріалами розслідування, схемами, поясненнями, технічною документацією та реконструйованими обставинами. Це обумовлює підвищені вимоги до методичної організації дослідження, оскільки будь-яка помилка у виділенні причинно значущих факторів, просторовій реконструкції або нормативному співвіднесенні здатна вплинути на кінцевий експертний висновок. За таких умов методика не може оцінюватися лише за внутрішньою логічною послідовністю або описовою повнотою. Потрібно визначити, чи забезпечує вона перевірюваний, відтворюваний, нормативно коректний і практично придатний результат. Інакше кажучи, для СГтЕ недостатньо лише сформувати алгоритм дослідження; необхідно також довести, що цей алгоритм здатний працювати в умовах реальної експертної практики, де поєднуються дефіцит даних, багатоконтурна причинність, часово-просторова складність подій і потреба в чіткому відмежуванні основної технічної причини від супутніх факторів. Саме тому наукова проблема полягає не лише у формуванні змісту методики судової гірничотехнічної експертизи, а й у створенні моделі