Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

204 лімфоцитах CD3+CD8+, а через 6 тижнів показники поверталися до вихідного рівня. Існують різні думки щодо ролі молекули CD38 на субпопуляціях Т- лімфоцитів, наприклад, що ця молекула сприяє виходу Т-лімфоцитів із кровотоку в тканини для реалізації ефекторних функцій [4]. У групі ревакцинованих дітей також через тиждень після щеплення відзначали значне підвищення CD3+CD4+CD25+CD127 та зниження експресії CD122 на CD3+CD4+, що повертаються до вихідного рівня через 6 тижнів. Активацію клітин вродженого імунітету (NK-клітин) аналізували через 1 тиждень після вакцинації незалежно від типу імунної відповіді (первинна або вторинна). Отже, оцінка комплексу рецепторів клітинної активації субпопуляцій Т- хелперів, Т-цитотоксичних та NK-клітин у динаміці формування поствакцинальної відповіді дозволяє виявити певні фізіологічні реакції, типові для первинної або вторинної адаптивної імунної відповіді або для вродженої імунної відповіді. Вже через тиждень після вакцинації за наявності підвищення експресії виявлених рецепторів можна говорити про формування імунної відповіді на вакцинацію або її відсутність. Ми вважаємо, що дослідження активації різних субпопуляцій лімфоцитів може бути інформативним для моніторингу імунної відповіді на вакцину у різних груп пацієнтів, у тому числі у імунокомпрометованих хворих. Виявлення універсальної передвакцинальної сигнатури, що передбачає відповідь антитіл на вакцини, і розуміння біологічних шляхів, пов'язаних з індукуванням захисної гуморальної відповіді після вакцинації і, отже, потенційно необхідних для цього, може призвести до розробки більш ефективних стратегій (наприклад, застосування імуномодуляторів). Ці нові стратегії можуть принести особливу користь найбільш уразливим групам населення, включаючи новонароджених, людей похилого віку та осіб з імуносупресією.