Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

247 Виклад основного матеріалу. Міський простір функціонує як багаторівнева система, у якій архітектурні об’єкти виступають матеріальними носіями історичного досвіду. У цьому сенсі місто можна розглядати як текст, що зберігає сліди подій, інтерпретацій і переживань. Архітектура стає медіумом, через який ці смисли фіксуються та передаються. Бесарабська площа є одним із ключових урбаністичних вузлів Києва, сформованих на перетині транспортних, торговельних і соціальних потоків. Центральним елементом площі виступає Бесарабський критий ринок, зведений у 1908–1912 роках за проєктом інженера Генріха Гая. Конструктивною основою будівлі є металевий каркас, що дозволив сформувати великий відкритий внутрішній простір без внутрішніх опор. Така організація простору забезпечувала високу функціональність та здатність до інтенсивного використання. Просторова відкритість, багатофункціональність і центральне розташування площі визначили її роль як місця концентрації людських потоків. У мирний час ця функція реалізовувалася через торговельну діяльність, формуючи площу як осередок соціальної взаємодії. У період Другої світової війни відбувається радикальна трансформація функціонального сценарію простору. Згідно з описами у романі Докії Гуменної «Хрещатий Яр», Бесарабська площа перетворюється на місце виживання, тимчасового прихистку та співіснування людей різного походження. Простір, який раніше забезпечував економічну активність, набуває нових значень, пов’язаних із безпекою, страхом і солідарністю. У перші місяці нацистської окупації Києва Бесарабська площа опинилася в зоні інтенсивних соціальних і просторових трансформацій. Після підриву Хрещатика та руйнування значної частини центральної забудови міста саме ця ділянка зберегла відносну функціональну активність. Бесарабський ринок, попри складні умови, продовжував частково діяти, стаючи місцем обміну продуктами та неформальних економічних практик. Водночас площа виконувала роль транзитного вузла для переміщення населення – зокрема