Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

253 поведінкові аспекти мешканців, рівень соціальної взаємодії та психологічний комфорт. Аналогічні підходи розглядаються у дослідженнях [6], де обґрунтовується концепція «людського масштабу» як основи формування гармонійного житлового середовища. Окремий напрям сучасних наукових досліджень пов’язаний із аналізом щільності забудови як визначального чинника просторової організації. У роботах [1;8] зазначається, що підвищення щільності дозволяє ефективно використовувати територію, однак за відсутності належного проєктування призводить до погіршення інсоляції, аерації та мікрокліматичних умов. Таким чином, актуальним є пошук оптимальних параметрів щільності, які забезпечують баланс між економічною доцільністю та комфортністю проживання. Значна увага у сучасних дослідженнях приділяється питанням інсоляції та природного освітлення. Встановлено, що просторове розміщення будівель, їх орієнтація та висотність визначають рівень доступу сонячної радіації до житлових приміщень, що, у свою чергу, впливає на енергоспоживання будівель та санітарно-гігієнічні умови проживання [5]. У цьому контексті активно використовуються методи комп’ютерного моделювання, які дозволяють прогнозувати тіньові зони та оптимізувати планувальні рішення ще на стадії проєктування. Не менш важливим аспектом є дослідження аераційних процесів у міському середовищі. Сучасні наукові роботи демонструють, що геометрія забудови, відстані між будівлями та їх орієнтація визначають характер повітрообміну, швидкість вітрових потоків і формування локальних мікрокліматичних зон. Недостатня увага до цих факторів може призводити до утворення зон застійного повітря або, навпаки, небажаних вітрових коридорів, що негативно впливає на комфортність середовища. В останні роки значно зросла кількість досліджень, присвячених інтеграції принципів сталого розвитку у формування житлових комплексів. Зокрема, у роботах [8] розглядаються підходи до створення енергоефективних, екологічно