Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

412 значними трансформаціями у різних сферах життєдіяльності людини, що призводить до суттєвих змін у його поведінці, діяльності та психоемоційному стані. Кожна людина по-своєму реагує на складні ситуації, особливо в умовах війни, і по-різному оцінює свій емоційний стан. Для одних така ситуація є джерелом для стресу, тоді як для інших - стимулом до мобілізації та поведінкових реакцій. Варіативність поведінкових реакцій та позицій особистості в умовах змін значною мірою детермінується наявністю та доступністю її психологічних ресурсів. У цьому контексті особливої актуальності набуває вивчення закономірностей функціонування особистості в умовах нестійкості, а також дослідження механізмів саморегуляції та чинників, що зумовлюють активну життєву позицію в динамічному середовищі. У зв'язку з цим, актуальним стає вивчення стресостійкості особистості та її здатності адаптуватися до нових умов. Відтак, актуальним стає питання ідентифікації функціонального стану психологічних ресурсів, які дозволяють особистості успішно адаптуватися до умов воєнного стану. У межах нашого дослідження, заслуговують увагу погляди Р. Шевченка, який визначає стресостійкість як комплексну властивість особистості, що вирізняється необхідною мірою адаптації до дій в екстремальних ситуаціях, сприяє перенесенню інтелектуальних, вольових й емоційних навантажень, зумовлених особливостями професійної діяльності, без відчуття несприятливих наслідків для роботи, свого здоров’я та здоров’я оточення [1, с. 283]. На нашу думку, стресостійкість полягає у здатності контролювати свої емоції та використовувати корисні стратегії, щоб справлятися з труднощами. Це допомагає людині ефективно долати труднощі та підтримувати своє психічне і емоційне здоров'я. Цей напрям підтримав й М. Шпак, який розглядав стресостійкість як здатність особистості протистояти стресу, чинити опір. Стійкість організму до стресу є корисною захисною функцією, яка дозволяє людині успішно адаптуватися до умов навколишнього середовища, протидіяти негативному впливу зовнішніх і внутрішніх стресогенних чинників [2, с. 201]. Крім того, на