Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

454 Сучасне українське місто потребує не лише ремонту інфраструктури, а постійного розуміння її реального стану. Якість тротуарів, освітлення, зупинок, укриттів, громадських просторів і безбар’єрних маршрутів змінюється щоденно. Тому міські проблеми доцільно розглядати не як випадкові звернення мешканців, а як дані про стан середовища. Київський досвід інтеграції «Київ Цифровий» із Контактним центром 1551 уже показує можливий напрям такого переходу [1]. Його цінність полягає не лише в можливості подати звернення. Важливіше те, що міська проблема набуває просторової форми: пов’язується з конкретним місцем, категорією, описом, фотофіксацією та статусом опрацювання. Подібну логіку демонструє FixMyStreet Brussels, де повідомлення про інциденти у публічному просторі поєднане з можливістю відстежувати етапи їх вирішення [2]. Для українських громад такий підхід важливий не як готовий іноземний зразок для копіювання, а як підтвердження того, що міські звернення можуть працювати як частина системного моніторингу середовища. Урбаністичний потенціал такого підходу проявляється тоді, коли звернення мешканців перестають бути лише реакцією на окрему проблему і починають формувати карту стану міського середовища. Якщо звернення накопичуються на мапі, місто бачить не тільки окремі дефекти, а повторювані просторові закономірності. Часті повідомлення про погане освітлення, пошкоджені тротуари або недоступні входи можуть свідчити про слабке місце в організації району. Саме тому київський досвід не варто механічно копіювати в інші міста. Доцільніше розглядати його як основу для гнучкого децентралізованого шаблону. Національний рівень має задавати не один обов’язковий застосунок для всіх громад, а спільну логіку роботи: фіксацію проблеми, прив’язку до місця, категоризацію, передачу виконавцю, оновлення статусу та використання даних для планування. Без такої спільної логіки громади можуть створювати