Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

512 проаналізувати свою гру, дії на сцені або перед камерою, думки й зображені емоції, щоб вчитися на помилках і розвиватися [2, с. 59]. Вона забезпечує не лише контроль над творчим процесом, але й дає можливість глибоко проникнути в сутність сценічного образу. Науковиця О. Маньковська [7] вважає, що акторська майстерність ґрунтується на фізіологічних та психологічних особливостях гри: тілі, моториці, пластиці, музичному слуху, голосі, почутті ритму, спостережливості, емоційності, уяві, пам’яті, фантазії, швидкості реакції, ерудиції. На думку дослідниці, кожну цю якість потрібно тренувати й розвивати. Вона виділяє шість етапів розвитку акторських здібностей, серед яких виділяє рефлексію як «аналіз своєї роботи та створення майбутнім актором ситуації вдосконалення своєї професійної діяльності» [7, с. 165]. У контексті акторської діяльності рефлексія набуває особливого значення, оскільки виконавець ролі одночасно є і суб’єктом, і об’єктом творчого процесу. Саме рефлексія дозволяє усвідомлено контролювати відтворення сценічного образу, коригувати власні дії та досягати художньої цілісності [3]. Рефлексивний підхід до акторської майстерності обґрунтовував видатний український режисер, актор, теоретик Лесь Курбас. У своїй праці «Філософія театру» він описував свідомий підход актора до роботи над роллю. У його концепції виконавець образу постає як активний мислячий суб’єкт, здатний до аналізу, узагальнення та трансформації художнього матеріалу. Л. Курбас вважав, що внутрішня робота актора над собою передбачає глибоке осмислення як зовнішніх обставин ролі, так і власних психічних процесів, і цей розвиток має відбуватися безперервно. «Актор повинен не тільки відчувати, а й знати, що він робить на сцені. Театр – це не стихія, а організація думки і дії» [4, с. 152]. Лесь Курбас говорив, що коли емоційні переживання актора поєднуються з раціональним усвідомленням, то це і є сутнісною ознакою рефлексивної діяльності. Тобто, рефлексія – це основа акторської майстерності, що забезпечує точність й художню цілісність сценічного образу [5].