Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

514 • когнітивний, коли актором аналізується та усвідомлюється текст, обставини дії та мотиви персонажа; • емоційний, коли усвідомлюються власні переживання, емоції, що проєктуються в образ героя та його внутрішній стан; • поведінковий , коли режисером у співпраці з актором здійснюється корекція сценічних дій відповідно до режисерського задуму. Такі рефлексійні підходи до розвитку акторської майстерності дозволяють сформувати й розвинути у виконавця критичне мислення, підвищити рівень його сценічної правдивості, удосконалити творчу імпровізацію та професійно взаємодіяти з партнерами на сцені. Водночас надмірна рефлексія може призвести до втрати спонтанності та природності гри, що вимагає від актора вміння балансувати між аналізом і безпосередньою вживаністю у роль – образ, який він відтворює на сцені. Отже, рефлексія – це основоположний принцип акторської роботи, що допомагає відтворити глибину, усвідомленість і художню цілісність персонажа. Її розвиток є необхідною умовою професійного становлення актора та вдосконалення театрального мистецтва в цілому. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Барнич, М. та Горбачук, Н. Акторська майстерність: від уяви до перевтілення. / Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво. 2021, вип. 4 (1), С.18–27. 2. Веселовська Г. Сучасне театральне мистецтво : навч. посіб. Київ : НАККіМ, 2014. 142 с. 3. Гриньова В. М. Суть понять «професіоналізм» та «професійна підготовка». Педагогіка та психологія. 2011. Вип. 40 (1). С. 28–34. 4. Курбас Л. Філософія театру / Лесь Курбас ; упорядн. М. Лабінський. Харків-Київ : Видавництво «Основи», 2022. 920 с.