Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Modern World‖ (May 4-6, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 260 p.

31 енергетичною нестабільністю та необхідністю швидкої адаптації до кризових змін. Саме тому економічна безпека підприємства сьогодні набуває стратегічного значення, оскільки визначає здатність підприємства зберігати стійкість, конкурентоспроможність і безперервність діяльності в умовах воєнних загроз. Дослідження цієї теми є важливим як у теоретичному, так і в практичному аспектах, адже дозволяє обґрунтувати ефективні підходи до захисту ресурсів підприємства, мінімізації втрат та формування передумов для його відновлення і подальшого розвитку. За таких обставин економічна безпека підприємства перестає бути лише вузьким елементом антикризового управління. Вона перетворюється на стратегічну систему збереження ресурсів, підтримання безперервності діяльності, захисту активів, персоналу, інформації та ринкових позицій. Сучасні українські дослідження прямо пов’язують економічну безпеку з адаптацією бізнесу до невизначеності, а також із здатністю підприємства не лише виживати під тиском зовнішніх шоків, а й відновлювати рівновагу в бізнес-системі. У науковій літературі відсутнє єдине універсальне визначення поняття «економічна безпека підприємства». Це пояснюється багатовимірністю самої категорії та різними науковими підходами до її тлумачення. Зокрема, С. Ю. Недобой підкреслює, що спільними ознаками більшості визначень є потреба захисту від загроз, ефективне використання потенціалу й ресурсів, а також необхідність забезпечення стабільного функціонування та розвитку суб’єкта господарювання; серед найуживаніших підходів він виділяє ресурсно- функціональний, системний, комплексний, стратегічний і ринковий [1]. Подібну позицію розвиває й сучасна навчальна література. У навчальному посібнику «Економічна безпека підприємства» Г. В. Блакити, Г. В. Ситник, Т. Л. Зубко та ін. економічна безпека підприємства визначається як захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища, спроможність швидко усувати загрози або пристосовуватися до зовнішніх умов без негативних наслідків, а також як найефективніше використання ресурсів, що забезпечують стабільне функціонування підприємства [2]. Це визначення є