Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

165 мовця/персонажа не обмежується окремими лінгвістичними ознаками, а інтегрує численні аналітичні перспективи. Одним з фундаментальних до аналізу мовленнєвого портрета є соціолінгвістичний підхід , який зосереджується на взаємозв‘язку між мовленням та соціальною ідентичністю. В його межах мовлення досліджується на наявність маркерів, що вказують на вік, стать, рівень освіти, професію та регіональне чи етнічне походження мовця [4, c. 21]. Такі лінгвістичні особливості, як діалектна вимова, вживання сленгу або наявність переключення кодів, можуть надати цінну інформацію про соціальний статус мовця. Наприклад, часте вживання неформальних скорочень, таких як gonna або wanna , свідчить про невимушену атмосферу спілкування або приналежність до певної соціальної групи. Доповненням до соціолінгвістичного є стилістичний підхід , що вивчає унікальну манеру висловлювання мовця. В межах стилістичного підходу досліджується лексичний вибір, синтаксичні вподобання та використання виразних засобів, таких як метафори, повторення або іронія. Він є особливо актуальним у літературознавстві, де автори створюють характерні мовленнєві портрети персонажів за допомогою ретельно підібраних лінгвальних особливостей [1, c. 12]. Прагматичний підхід переносить увагу на комунікативні наміри мовця, що певною мірою залежать від контексту [там само]. В межах прагматичного підходу аналізуються мовленнєві акти (прохання, вибачення, подяка, наказ тощо) як тактики стратегій ввічливості. Наприклад, непряме прохання на кшталт Could you open the window? відображає не лише намір мовця, а й соціальні норми, що регулюють ввічливість та міжособистісні стосунки. Аналіз дискурсу досліджує мовлення на рівні, що виходить за межі окремих речень [4]. Цей підхід розглядає, як мовці організовують свої думки, підтримують когерентність та керують взаємодією протягом тривалих періодів спілкування. Такі елементи, як чергування висловлювань, контроль теми та