Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

166 структура розповіді, є ключовими показниками комунікативної компетентності та стилю взаємодії. Психолінгвістичний підхід вводить когнітивну та психологічну перспективу, спрямовану на виявлення аспектів психічного стану або особистості мовця [3]. Такі особливості, як маркери вагання (наприклад, uh, um ), паузи, самовиправлення та складність речень, можуть свідчити про рівень впевненості, емоційну напругу або когнітивне навантаження. Лінгвокультурний підхід підкреслює роль мови як відображення культурних цінностей та норм. Він досліджує культурно-специфічні вирази, ідіоми та комунікативні конвенції, що втілюють певний світогляд. Крізь культурологічну призму мова стає засобом вираження не лише індивідуальної ідентичності, а й колективних культурних патернів. Нарешті, кількісний або корпусний підхід передбачає використання статистичних методів аналізу лінгвістичних даних [2, c. 100]. Вимірюючи частоту вживання певних слів, структур або словосполучень, можна виявити закономірності, які можуть бути не відразу помітні лише за допомогою якісного спостереження. Цей підхід стає дедалі важливішим в епоху цифрової лінгвістики та великих мовних корпусів. На практиці комплексний мовний портрет інтегрує ці підходи і, як правило, структурується на декількох мовних рівнях: фонетичному (вимова та акцент), лексичному (словниковий запас та регістр), граматичному (синтаксичні структури та точність), прагматичному (комунікативні стратегії) та дискурсивному (зв‘язність та організація). Такий всебічний аналіз дозволяє отримати цілісне розуміння особистості мовця. Отже, аналіз мовленнєвого портрета є інтегративним, поєднуючи різні підходи для відображення складності особистості. Дослідження особливостей мовлення у межах різних підходів дозволяють створювати глибокі профілі мовців, розкриваючи не лише те, як вони говорять, а й те, ким вони є у своїх соціальних та культурних контекстах.