Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

191 присвячених використанню функціонально орієнтованих, сенсомоторних та інтерактивних підходів у реабілітації. У результаті проведеного аналізу встановлено, що ігрово-орієнтована фізична терапія сприяє покращенню постурального контролю, стабілізації положення тіла, підвищенню координації рухів та оптимізації параметрів ходи. Відзначено позитивний вплив на швидкість пересування, ритмічність кроків та здатність до утримання рівноваги у динамічних умовах. Важливим фактором ефективності є підвищення мотивації дітей до виконання вправ, що забезпечує більшу інтенсивність та регулярність занять. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі впливу ігрових методів фізичної терапії на ключові функціональні показники у дітей із дитячим церебральним паралічем з урахуванням сучасних підходів до моторного навчання та сенсомоторної інтеграції. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для розробки ефективних програм реабілітації, адаптованих до індивідуальних потреб дітей. Таким чином, ігрово-орієнтована фізична терапія є перспективним напрямом сучасної реабілітації, що поєднує високу ефективність із доступністю та психологічною комфортністю для дитини. Її впровадження сприяє покращенню функціонального стану та підвищенню якості життя дітей із дитячим церебральним паралічем. Ключові слова: дитячий церебральний параліч, фізична терапія, ігрові технології, баланс, ходьба, моторний розвиток, сенсомоторна інтеграція, реабілітація. Постановка проблеми. Дитячий церебральний параліч є однією з провідних причин інвалідності серед дитячого населення. Порушення моторних функцій, характерні для цього стану, значною мірою обмежують здатність дитини до самостійного пересування, виконання повсякденних дій та взаємодії з навколишнім середовищем. Особливе значення мають порушення рівноваги та ходи, які є основою функціональної незалежності. Недостатній розвиток цих функцій призводить до обмеження участі дитини у соціальному житті,