Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

197 11. Роль сім‘ї у процесі ігрової реабілітації Важливим чинником успішності реабілітації є участь сім‘ї у процесі терапії. Батьки можуть активно долучатися до виконання ігрових вправ у домашніх умовах, що значно підвищує загальний обсяг рухової активності дитини. Залучення сім‘ї дозволяє: • забезпечити регулярність занять; • створити сприятливе емоційне середовище; • адаптувати вправи до повсякденного життя; • підтримувати мотивацію дитини. Таким чином, ігрова терапія виходить за межі клінічного середовища і стає частиною щоденної діяльності. 12. Адаптація ігрових завдань залежно від рівня GMFCS. Ефективність терапії значною мірою залежить від правильного підбору вправ відповідно до функціонального рівня дитини. Для дітей з різними рівнями GMFCS характерні різні підходи: • I–II рівень: складні координаційні ігри, динамічні вправи, елементи спорту; • III рівень: вправи з підтримкою, використання допоміжних засобів; • IV–V рівень: сенсомоторні ігри, вправи у положенні сидячи або лежачи. Такий підхід дозволяє максимально ефективно використовувати потенціал кожної дитини. 13. Типові помилки при застосуванні ігрової терапії. Незважаючи на ефективність ігрових методів, їх неправильне використання може знижувати результативність реабілітації. До основних помилок належать: • відсутність чіткої терапевтичної мети; • надмірна складність або, навпаки, простота завдань; • недостатній контроль за виконанням вправ; • ігнорування індивідуальних особливостей дитини.