Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

75 Лікування рухових порушень при органічних ураженнях головного мозку у дітей потребує інтегративного підходу, який включає різноманітні методи для максимізації результатів. Основною метою лікування є покращення рухових функцій, зменшення симптомів та запобігання розвитку ускладнень. У процесі лікування застосовуються такі методи, як медикаментозна терапія, фізіотерапія, ортопедичні втручання та використання інноваційних технологій, таких як роботизовані системи для реабілітації. Кожен з цих методів має свої особливості і показує різні рівні ефективності у вирішенні зазначених завдань. Діагностика рухових порушень при органічних ураженнях головного мозку в дітей є складним процесом, що вимагає використання сучасних технологій і методів. Комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ) та інші нейровізуалізаційні методи дозволяють отримати детальну інформацію про стан головного мозку і виявити патологічні зміни. Важливою складовою діагностики є також клінічне обстеження, яке включає оцінку моторних функцій, рефлексів, тонусу м'язів та інших показників. Основним завданням лікування є покращення рухових функцій та запобігання розвитку ускладнень. Лікування може включати медикаментозну терапію, фізіотерапію, ортопедичні втручання та інші методи. Використання інноваційних технологій, таких як роботизовані системи для реабілітації, дозволяє значно підвищити ефективність лікування[4]. Згідно з статистичними даними вітчизняних дослідників, медикаментозна терапія забезпечує покращення рухових функцій у 45% випадків, зменшення симптомів на 40% та запобігання ускладнень на 35%. Це свідчить про її відносно помірну ефективність, що може бути обумовлено обмеженим впливом ліків на складні механізми рухових порушень. Фізіотерапія показує більш високий рівень ефективності, сприяючи покращенню рухових функцій у 60% випадків, зменшенню симптомів на 50% та запобіганню ускладнень на 55%. Це підкреслює важливість фізичних вправ і терапевтичних методів у реабілітації пацієнтів[4].