Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

125 родині, досвід насильства, особливості шкільного середовища, вплив однолітків, а також соціально-економічні труднощі. Молоді люди, які не отримують достатньої підтримки або можливостей для самореалізації, можуть шукати способи компенсації через агресивні дії або приєднання до девіантних груп. У таких групах агресія часто сприймається як прояв сили, що підвищує ризик участі у правопорушеннях. Важливим чинником є також недостатній розвиток навичок емоційної саморегуляції. Молоді люди часто не мають достатнього досвіду конструктивного вирішення конфліктів, що призводить до імпульсивних реакцій. У стані сильного емоційного напруження агресивні дії можуть здійснюватися без усвідомлення можливих наслідків, що іноді призводить до адміністративних або кримінальних правопорушень [3]. Разом із тим агресивність не обов’язково призводить до протиправної поведінки. Велику роль відіграють позитивні соціальні чинники: підтримка сім’ї, сприятливе освітнє середовище, участь молоді у спортивних, творчих або громадських ініціативах. Активна зайнятість, можливість досягати успіху в соціально прийнятних сферах, формування відповідальності та правової свідомості значно знижують ризик правопорушень. Ефективна профілактика агресивної поведінки передбачає розвиток у молоді навичок ненасильницького спілкування, уміння керувати емоціями, формування відповідального ставлення до власних вчинків. Важливо створювати безпечне освітнє середовище, проводити психологічну підтримку молодих людей, а також розвивати програми соціальної інтеграції та підтримки [2, c. 121]. Співпраця сім’ї, навчальних закладів, соціальних служб і громадських організацій дозволяє своєчасно виявляти ризики девіантної поведінки та запобігати їм. Отже, агресивність є складним соціально-психологічним явищем, яке може впливати на формування схильності до правопорушень серед молоді, проте її прояви значною мірою визначаються соціальним середовищем, вихованням і можливостями для позитивної самореалізації. Тому важливим завданням