Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

187 критично важливим для розробки дієтичних добавок та терапевтичних засобів нового покоління. Для глибокого розуміння антиоксидантного потенціалу поліфенолів важливо розрізняти механізми, за якими працюють основні методи аналізу. Обидва методи є спектрофотометричними, проте вони базуються на різних хімічних принципах: DPPH оцінює здатність донорувати водень, а FRAP — здатність відновлювати метали. Таблиця 1 Порівняльна характеристика методів Характеристика Метод DPPH Метод FRAP Тип реакції Перенос атома Гідрогену (HAT) Перенос електрона (SET) Об’єкт вимірювання Поглинання радикалів Відновна сила (відносно заліза) Колірний перехід Фіолетовий → Жовтий Безбарвний →Синій Середовище Зазвичай органічне (метанол/етанол) Водне (кислий буфер) Обмеження DPPH може реагувати не з усіма антиоксидантами через стеричні перешкоди Не вимірює антиоксиданти, які працюють лише за механізмом поглинання радикалів 1. Метод DPPH (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил) базується на використанні стабільного вільного радикалу DPPH. Це одна з небагатьох органічних сполук, яка існує у формі радикалу тривалий час і не потребує генерації безпосередньо перед аналізом. Молекула DPPH має неспарений електрон, який делокалізований по всій системі, що надає розчину інтенсивного фіолетового забарвлення (максимум поглинання при 515–517 нм). Коли до розчину додається антиоксидант (поліфенол), він виступає донором атома Гідрогену (H • ). Радикал DPPH приймає цей атом, перетворюючись на стабільну молекулу — 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразин. У результаті відновлення радикалу фіолетове забарвлення зникає (розчин стає світло-жовтим). Ступінь знебарвлення прямо пропорційний концентрації та потужності антиоксидантів у пробі. DPPH • (фіолетовий) + AOH →→ DPPH-H (жовтий) + AO •