Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

189 Таблиця 2. Порівняльний аналіз вмісту поліфенольних сполук у лікарській рослинній сировині (ЛРС) Назва рослини (лат.) Вид сировини Загальний вміст поліфенолів (мг ГЕ/г)* Вміст флавоноїдів (%) Основні антиоксидантні компоненти Hypericum perforatum Трава 120 – 160 4,5 – 7,2 Гіперицин, кверцетин, рутин, гіперозид Hypericum hirsutum Трава 95 – 115 3,8 – 5,1 Фенольні кислоти, кверцитрин Silybum marianum Насіння 60 – 85 1,5 – 3,0 Силімарин (комплекс флаволігнанів) Calendula officinalis Квітки 45 – 70 0,8 – 2,5 Кверцетин-глікозиди, ізорамнетин Crataegus oxyacantha Плоди 35 – 55 1,2 – 2,0 Вітексин, гіперозид, антоціани Urtica dioica Листя 25 – 40 0,5 – 1,8 Кавова та хлорогенова кислоти *Примітка: мг ГЕ/г — міліграм еквіваленту галової кислоти на грам сухої сировини. Аналіз даних таблиці 2 свідчить про те, що представники роду Hypericum займають провідне місце за кількісним вмістом поліфенольних сполук серед досліджуваної ЛРС. Зокрема, Hypericum perforatum демонструє найвищі показники як загальних поліфенолів (до 160 мг ГЕ/г), так і флавоноїдів (до 7,2%). Це обумовлює його високу антиоксидантну активність у тестах DPPH та FRAP порівняно з іншими видами, такими як кропива дводомна чи глід колючий [4, с. 110]. Високий вміст специфічних конденсованих антрахінонів (гіперицину) та флавонолів (кверцетину) у звіробої створює потужний синергічний ефект, що дозволяє нейтралізувати ширший спектр вільних радикалів у біологічних системах. У той же час, Hypericum hirsutum , хоча і поступається основному виду, також є перспективним джерелом фенольних сполук, що підтверджує доцільність подальшого вивчення менш поширених видів цього роду.