Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

23 персональну відповідальність фізичної особи за вчинені нею кримінальні правопорушення. Застосування цього принципу до воєнних злочинів, визначених у Розділі ХХ Особливої частини КК України, є складним завданням, що зумовлюється специфікою збройних конфліктів та контекстом масових злочинів. Однією з ключових проблем є встановлення індивідуальної причетності особи до вчинення воєнного злочину, що особливо ускладнюється специфікою підпорядкування та командної відповідальності у військових структурах. Доведення наявності умислу, усвідомлення протиправності діяння та контролю над ситуацією є важливими елементами для притягнення до відповідальності. Стаття 28 КК України визначає форми співучасті у злочині, що є релевантним для розуміння ролі різних осіб у вчиненні воєнних злочинів, від безпосереднього виконавця до організатора та підбурювача [3]. Індивідуалізація також охоплює процес призначення покарання. Стаття 65 КК України встановлює загальні засади призначення покарання, серед яких врахування ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання [3]. У контексті воєнних злочинів, такими обставинами можуть бути виконання злочинного наказу (частина 4 статті 41 КК України) або ж вчинення злочину щодо беззахисних осіб, що можуть розглядатися як обтяжуюча обставина. Або, наприклад , надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення,що може виступати як пом'якшуюча обставина. Сучасний контекст збройної агресії проти України актуалізує питання ефективного застосування принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності за воєнні злочини, вчинені на території держави. Збір доказів, ідентифікація винних осіб та забезпечення справедливого судового розгляду є ключовими викликами. Міжнародні зусилля, спрямовані на документування та розслідування цих злочинів, також підкреслюють важливість встановлення індивідуальної вини. Проблеми індивідуалізації кримінальної відповідальності за воєнні злочини включають складність доведення командної відповідальності,