Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

46 довели, що мезопористі впорядковані кремнеземні матеріали (МВК), модифіковані катіонними поверхнево-активними речовинами (ПАР) ‒ тетрабутиламоній бромідом (TBA-Br) та гексадецилтриметиламоній бромідом (HDTMA-Br) ‒ ефективно адсорбують кверцетин з метанольних розчинів. Аналіз ізотерм адсорбції підтвердив значний вплив типу ПАР на характер сорбційної рівноваги та адсорбційну здатність модифікованих сорбентів. Найкраще узгодження експериментальних даних було отримано для моделей, що враховують гетерогенну природу поверхні адсорбенту, зокрема адсорбційна трипараметрична емпірична модель (Toth), яка використовується для опису ізотерм адсорбції, особливо на неоднорідних поверхнях. Отримані результати чітко демонструють, що модифікація МВК катіонною ПАР з довгим алкільним ланцюгом значно підвищує адсорбційну здатність кремнезему щодо кверцетину, ніж ті, що з коротким ланцюгом, що має значне значення для розробки мінеральних носіїв для біоактивних сполук. Молекули кверцетину розташовуються в палісадному шарі міцел (ближче до гідрофільної частини), що стабілізує його та полегшує зв'язування з поверхнею. При цьому кверцетин розташовується переважно у складі змішаних адсорбційних шарів або міцелярних структур на поверхні, де ПАР виступають «містком» між сорбентом та ФЛ. Аналіз ізотерм адсорбції підтвердив значний вплив типу ПАР на характер сорбційної рівноваги та адсорбційну здатність модифікованих сорбентів [14]. Слід зазначити необхідність з'ясування орієнтації кверцетину на поверхні сорбенту, що є критично важливим для максимізації утворення багатосайтових водневих зв'язків та уникнення блокування центрів хелатування металів. Остання обставина має значення у разі утворення металічних сполук у фазі сорбенту з метою створення нових сорбційно-аналітичних систем та ефективних гібридних або комбінованих методик для визначення кверцетину. Таким чином, для вирішення такого завдання необхідно враховувати особливості сорбції та взаємодії між собою всіх її складових як у фазі сорбенту, так і на межі поділу фаз сорбент‒розчин. При цьому поєднання