Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

147 виробництва деталей масового виробництва з найвищою ефективністю з використанням спеціалізованих верстатів. Іншим підходом є гнучкі виробничі системи (ГВС) [19–20], які зазвичай використовують верстати з ЧПК загального призначення для виробництва ряду різних деталей, які раніше працювали зі зниженою ефективністю. ВВЛ стають неефективними, коли потрібні різні варіанти продукції, але забезпечують високу пропускну здатність, тоді як ГВС можуть бути використані для виробництва низки продуктів, але не можуть бути масштабовані [12]. Тому пропонується розглянути реконфігуровані виробничі системи (РВС) як рішення, що поєднує як пропускну здатність ВВЛ, так і гнучкість ГВС. Відповідно, виробнича система є реконфігурованою, коли вона розроблена таким чином, що її фізичну структуру можна легко змінювати і коли вона була розроблена для сімейства деталей, а не для монопродукту (наприклад, головки блоку циліндрів автомобільних двигунів) [12]. ВВЛ, ГВС та РВС мають спільні загальні компоненти, що складаються з кількох виробничих машин та спільної системи передачі. Відповідні буфери та паралелізація машин дозволяють розділювати час циклу системи та час циклу для кожної окремої робочої станції [12]. Дослідження РВС охоплювали балансування та їхній вплив на продуктивність (наприклад, [12]). РВС, як і всі виробничі системи для продукції, зазвичай складається з кількох етапів, які частково обробляють продукт до його завершення. Конфігурація системи визначає її продуктивність, швидкість реагування, конвертованість та масштабованість [12]. Таким чином можна запропонувати метод класифікації результуючих конфігурацій для багатоетапних систем, що розрізняє симетричні та асиметричні конфігурації. Хоча рішення, представлені вище, значною мірою базуються на системах обробки, їх можна застосовуються і до складальних систем (далі будемо називати їх гнучкими складальними системами (ГСК)). Дослідження щодо досягнення реконфігурації складальних систем значною мірою зосереджувалися на рівні робочих станцій та комірок. Дослідження сумісності з