Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

251 У сучасних умовах вчитель початкової школи виконує не лише навчально- виховну функцію, а й організаційно-управлінську, аналітичну та документаційну. Саме тому особливого значення набуває проблема формування професійної компетентності майбутнього вчителя щодо ведення шкільної документації як невід‘ємної складової його професійної діяльності. У науковій літературі професійна компетентність майбутнього вчителя початкової школи розглядається як інтегративне утворення, що включає систему знань, умінь, навичок, досвіду діяльності, мотиваційних установок і особистісних якостей. Професійна компетентність передбачає не лише засвоєння теоретичних знань, а й здатність ефективно застосовувати їх у практичній діяльності [1, с. 118]. Вона проявляється у готовності майбутнього педагога діяти у реальних професійних ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення та нести відповідальність за результати своєї діяльності. Структурно професійна компетентність вчителя початкових класів розглядається як багатокомпонентна система, що включає когнітивний, операційно-діяльнісний, мотиваційний та особистісний компоненти. Такий підхід дозволяє розглядати підготовку майбутнього вчителя як цілісний процес, спрямований на формування здатності до ефективної професійної діяльності в умовах сучасної школи [2]. У цьому контексті ведення шкільної документації є важливою складовою операційно-діяльнісного компонента професійної компетентності. Воно забезпечує організацію, планування, контроль та аналіз освітнього процесу. До основних видів шкільної документації належать класний журнал, календарно- тематичне планування, поурочні плани, індивідуальні освітні траєкторії учнів, характеристики, звітна документація та інші форми фіксації освітньої діяльності. Документаційна діяльність учителя виконує організаційну, облікову, аналітичну, контрольну та комунікативну функції. Вона забезпечує системність освітнього процесу, дає змогу здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів та є основою для прийняття педагогічних і управлінських рішень.