Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

296 стійку інвалідизацію. Рухові дефіцити частіше виникають при відносному збереженні сенсорного компоненту та є вторинними по відношенню до пошкодження судин басейну передньої спинномозкової артерії та її гілок. Нещодавно були описані випадки електричної травми із ураженням заднього відділу спинного мозку. При високовольтовій ЕТ спостерігається більша частота травм спинного мозку. Найчастіше вони являють собою поперечні пошкодження із синдромом заднього ураження спинного мозку. У поодиноких науково-практичних звітах, магнітно-резонансна томографія (МРТ) не виявила жодних змін до 9-го доби після травми. Але наступна МРТ шийного відділу хребта, що була виконана на 30-й день після травми, продемонструвала гіперінтенсивність Т2 у дорсальному стовпі шийного відділу хребта на рівнях C2 - С3 та C5 - С6 . Спостерігалося порушення відчуття орієнтації, проте на МРТ, що була проведена через 16 днів після травми, не було виявлено жодних ознак ураження заднього відділу спинного мозку. У більшості пацієнтів із відстрокованим пошкодженням спинного мозку розвивалася параплегія коли місцями входу-виходу електричного струму були лише нижні кінцівки, тоді як квадриплегія була виявлена у тих, у кого були задіяні верхні кінцівки. В окремих випадках ознаки уражень спинного мозку визначалися при повторних дослідженнях через кілька днів або тижнів [2, c. 101347; 6, c. 12; 7, c. 116]. При травмі не дуже високою напругою типовими серед органічних спинномозкових пошкоджень вважаються спінально-атрофічні захворювання, що обумовлені ураженням електричним струмом спинного мозку в ділянках передніх рогів та сірої речовини в колі центрального каналу, яке супроводжується вазомоторними та трофічними порушеннями в іннервованих ділянках. Спінальні атрофічні процеси бувають пов'язані з субарахноїдальними крововиливами до спинного мозку, його вогнищевими ураженнями із втратою спинномозкових нейронів та порушеннями спінальної провідності. Довгостроковим ускладненням електричної травми визнано ураження клітин передніх рогів [8, c. 77472; 9, c. 682].