Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

297 Якщо електричний струм досягає спинного мозку та судин, які його живлять, це може призвести до гіперстимуляції глутаматергічних нейронів, що спричиняє утворення вільних радикалів, які згодом поступово руйнують ендотеліальні клітини в живлячих кровоносних судинах що зрештою призводить до тромбозу та загибелі нейронів спинного мозку [10, c.681]. Також може розвинутися вторинне неврологічне ураження внаслідок гіпоксії та подальшої ішемії в результаті вазоспазму або після зупинки кровообігу [6, c. 12]. Електричні опіки мають кілька гострих та хронічних проявів, таких як дефіцит спинного мозку, що з'являються пізніше та не спостерігаються при суто термічних травмах [5, c. 135]. Спінальні порушення зазвичай проявляються не одразу, а згодом - через тижні або навіть місяці. У певній кількості випадків вони є зворотними та тимчасовими [11, c. 1225]. Рухові розлади виникають частіше, ніж втрата чутливості. Описані випадки гострих та відстрокованих спінальних ЕТ дистальніше ділянки електричного контакту при напрузі від 75 до 75 000 В. Проте одразу після ЕТ не визначалося жодного неврологічного дефіциту. Ознаки та симптоми інколи дебютували через кілька днів або до 2 років після інциденту, коли виникали геміплегія або повна квадриплегія. Внаслідок проходження електричного струму виникає функційний «перетин спинного мозку», а також подібний до синдрому Броуна-Секара стан із поєднанням симптомів ураження верхніх та нижніх рухових нейронів. Досить значна ймовірність розвитку аміотрофічного бокового склерозу (АБС, хвороби Лу Геріга), який дебютує через значний час після ЕТ (інколи через роки) [4, c. 8; 10, c. 681; 12, c. 264857]. АБС та поперечна мієлопатія чітко описані разом із пов'язаними з ними синдромами демієлінізації. Особливо підкреслюється затримка розвитку. Також можуть виникати й інші пов'язані синдроми на рівні хребта: кортикоспінальні парези, мієлопатія передніх рогів, дистонії, атрофія м‘язів, порушення чутливості із вазомоторними і трофічними розладами, інколи спостерігаються тазові розлади [10, c. 681; 13, c. 100388]. Досить часто виникають відносно стійкі паралічі із сенсорними, моторними та трофічними