Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

390 УДК 784.93 Давиденко Лілія Юріївна доц. кафедри сольного співу Заслужена артистка України Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової м. Одеса, Україна РОБОТА НАД МУЗИЧНИМИ ОБРАЗАМИ У ПАРТІЯХ ДЛЯ МЕЦО- СОПРАНО Анотація. Стаття присвячена особливостям роботи над музичними образами у партіях для мецо-сопрано, розкриттю специфіки репертуару, виконавських труднощів і художньо-образних характеристик провідних оперних ролей. Ключові слова: мецо-сопрано, опери європейських композиторів, партія, музичний образ, засоби виразності, репертуар для мецо-сопрано. Мецо-сопрано – (від італійського mezzo, що означає «половина» або «середина», та soprano («високий») – жіночий вокальний голос, діапазон якого простягається від «а» малої октави до «а» другої. Цей тип голосу відрізняється насиченістю, повнотою та об‘ємністю звучання. У музичній літературі не так багато партій, написаних для мецо-сопрано. «У другій половині ХІХ століття оперне мистецтво зазнає глибинних змін, пов‗язаних із переосмисленням традиційної вокально- драматургічної ієрархії. Якщо в класичній та ранньоромантичній опері жіночий ідеал переважно втілювався через сопранову сферу, то романтична естетика поступово висуває на передній план інші темброві типи, здатні репрезентувати складніші психологічні та ідейні конфлікти. У цьому процесі мецо- сопрано набуває нової художньої значущості,