Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

391 перетворюючись із «другорядного» або характерного голосу на повноцінний драматургічний центр» [1, с. 355]. Основні особливості голосу мецо-сопрано: • Діапазон голосу: мецо-сопрано може мати низький (альтовий) і високий (сопрановий) діапазон звуків, що робить його універсальним голосом і забезпечує широкі можливості для експресії; • Глибина тону: мецо-сопрано зазвичай має темніший і насиченіший тембр, ніж сопрано. Більш темна тональність дозволяє їй співати сильні та емоційні партії у піснях; • Звукова потужність: голос мецо-сопрано може бути потужним і випромінювати енергію, що дозволяє їй легко перебувати в перших рядах на сцені; • Гнучкість: завдяки гнучкості голос мецо-сопрано може переходити від низьких до високих нот з легкістю і без порушення якості звуку; • Виразність: мецо-сопрано може мати емоційний і виразний звук завдяки насиченому тембру та великому розмаху голосу; • Характерність: мецо-сопрано може налаштуватися на потрібну емоційну та музичну стилістику і виділити свій характерний звук, роблячи його унікальним та впізнаваним у музичному творі В операх європейських композиторів (Ж. Бізе, Дж. Верді, Г. Доніцетті, В.А. Моцарта, Дж. Россіні) мецо-сопрано за своїм звучанням відрізняється від ліричного сопрано переважно своїм діапазоном, зберігаючи при цьому явно «сопранові» риси – такі, як легкість, рухливість, загальний світлий колорит. У світовій музичній літературі не так багато партій, написаних для цього типу жіночого голосу, і здебільшого це ролі другого плану. Однак серед них є й визнані шедеври – Розіна з «Севільського цирульника», Анджеліна з опери «Попелюшка» та Ізабелла з опери «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні, Кармен з однойменної опери Ж. Бізе, Даліла з опери К. Сен-Санса «Самсон і Даліла». Варто окремо зупинитися на так званих «брючних партіях» (специфічний термін музичного театру, що позначає чоловічі партії, написані композитором