Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

52 Вузькоспеціалізовані господарства орієнтовані на максимізацію доходу через інтенсивно-ринкову стратегію, що супроводжується використанням контрактів, страхуванням та створенням резервів. Водночас із зростанням рівня диверсифікації відбувається зміщення акценту у бік збалансування дохідності та стійкості, де ключовими інструментами виступають перерозподіл ресурсів, планування та розподіл ризиків між видами діяльності. Для високодиверсифікованих господарств ризик-менеджмент набуває системного характеру, базуючись на управлінні грошовими потоками та гнучкому реагуванні на зміни середовища. Рівень переробки та створення доданої вартості СФГ має безпосередній вплив на трансформацію стратегічних орієнтирів від збільшення доходу від реалізації сировини до підвищення дохідності та стійкості через переробку та інтеграцію. При цьому інструменти управління ризиками еволюціонують від диверсифікації каналів збуту та оптимізації витрат до більш складних механізмів, зокрема управління обсягами переробки, контролю собівартості, стандартизації якості та формування власного бренду. Це підтверджує, що зростання рівня доданої вартості супроводжується підвищенням складності та формалізації ризик-менеджменту. Спостерігається також чітка залежність між рівнем інтеграції у ринок і характером стратегій. Локально-орієнтовані господарства зосереджені на стабілізації доходів через розвиток коротких ланцюгів постачання та клієнтської бази, тоді як орієнтація на внутрішні аграрні ринки передбачає інтенсивно-ринкову стратегію із застосуванням контрактного виробництва, сертифікації, кооперації та планування виробництва під попит. Це свідчить про поступовий перехід від гнучких, напівформалізованих інструментів до більш структурованих механізмів управління ризиками. Таким чином, для малих СФГ (6-20 га) характерним є тісний і системний взаємозв’язок між типом господарства, стратегічними цілями та інструментами управління ризиками, який базується на поєднанні інтенсифікації, диверсифікації та часткової ринкової інтеграції . Для цієї групи