Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

54 Для високодиверсифікованих господарств ризик-менеджмент набуває системного характеру і базується на гнучкому управлінні ресурсами та розподілі ризиків між різними видами діяльності. Рівень переробки та створення доданої вартості має безпосередній вплив на трансформацію стратегічних орієнтирів від стабілізації доходу та оптимізації витрат у сировинних моделях до максимізації прибутку та створення доданої вартості в інтегрованих структурах. Відповідно, інструменти управління ризиками ускладнюються: від використання контрактного виробництва, диверсифікації каналів збуту та оптимізації собівартості до впровадження вертикальної інтеграції, контролю якості на всіх етапах, інвестиційного планування та формування довгострокових відносин із клієнтами. Це свідчить про те, що зростання рівня переробки супроводжується переходом до більш комплексних моделей управління ризиками. Щодо впливу рівня товарності, встановлено, що господарства, орієнтовані на внутрішні аграрні ринки, зосереджені на стабілізації доходів через інтенсивно-ринкову стратегію, що передбачає використання контрактів, формування клієнтської бази, моніторинг цін і попиту, а також кооперацію та стандартизацію продукції. При переході до експортної орієнтації відбувається подальше ускладнення вимог до якості, стабільності постачання та управління ризиками, що зумовлює необхідність застосування контрактних механізмів, сертифікації, диверсифікації ринків збуту та посилення фінансового планування. Таким чином, для СФГ розміром 21-50 га взаємозв’язок між типом господарства, стратегічними цілями та інструментами управління ризиками базується на поєднанні інтенсифікації, диверсифікації, переробки та ринкової інтеграції. У цій групі господарств стратегія управління ризиками трансформується з адаптивної у формалізований інструмент забезпечення економічної ефективності та довгострокової стійкості. Для великих та дуже великих СФГ (51-300 га) характерним є застосування стратегічно орієнтованих, формалізованих моделей управління, де ризик-