Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

232 несприятливих умов, фактором ризику емоційної дезадаптації працівників. Виявлені закономірності свідчать про необхідність розглядати профілактику вигорання не лише на індивідуальному рівні, а й у площині організаційних умов праці та якості міжособистісної взаємодії в колективі. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих емпіричних даних для розробки комплексних програм профілактики професійного вигорання, спрямованих на зниження рівня професійного стресу, оптимізацію робочого навантаження, підвищення організованості праці та покращення соціально-психологічного клімату. Отримані результати можуть бути застосовані в діяльності практичних психологів, HR-фахівців і керівників організацій при розробці стратегій управління персоналом, спрямованих на підвищення рівня задоволеності працею та психологічного благополуччя працівників. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим вивченням медіаційних і модераційних механізмів впливу соціально-психологічного клімату на розвиток професійного вигорання, а також із розширенням вибірки за рахунок представників різних професійних сфер. Окремого наукового інтересу набуває дослідження ролі особистісних ресурсів (стресостійкості, емоційного інтелекту, копінг-стратегій) у регуляції взаємозв’язку між професійним стресом і вигоранням у різних організаційних контекстах. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Амурова Я. В., Момот М. А. Чинники комфортного соціально- психологічного клімату в колективі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2023. Вип. 2. С. 17–20. 2. Вертель В. В., Комашня А. О., Федорчук І. В. Соціально-психологічний клімат колективу. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2012. № 40. С. 292–296.