Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

276 закладами про внесення відповідних змін в робочий процес та відповідну його оплату, призводять до пасивності, небажання з боку реабілітологів позитивно вирішувати питання проходження інтернатури і стажування та ін.; недостатньо налагоджені зв’язки з обміну міжнародним досвідом з реабілітації та технічно-ресурсного забезпеченням її проведення[3,5]. Потребують невідкладного вирішення питання навчально-методичного забезпечення навчального процесу зі спеціальності «Реабілітація» На сьогодні розроблення методичного забезпечення навчального процесу відбувається вкрай повільно. Внаслідок чого студентам доводиться використовувати для навчання підручники «застарілого» зразка або зіштовхуватися з відсутністю підручників з різних видів реабілітації. Організаційні недоліки у вирішенні вказано питання певною мірою пов’язані з відсутністю неналежного фінансування процесу створення пакетів навчально-методичних комплексів, розроблення нових підручників, посібників, найбільш важливими з яких є технології, технічно- ресурсне забезпечення та його методики їх використання, специфікація та протоколи надання реабілітаційних послуг, профілактика соціально- економічних явищ, робота з пацієнтами в процесі реабілітації та ін. Зволікання з вирішенням цих питань вкрай негативно позначаються на якості професійної підготовки реабілітологів[3,4]. На підставі результатів проведеного дослідження авторами визначено такі вектори удосконалення кадрового забезпечення медичних закладів з надання реабілітаційних послуг, як: розроблення нової парадигми щодо професійного навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та атестації фахівців у сфері надання таких послуг, невід’ємними складовими якої мають бути відповідні державні професійні стандарти, система ліцензування та акредитації медичних закладів; покращення фінансування системи надання реабілітаційних послуг населенню, включаючи її освітню складову; посилення взаємодії між Міністерством охорони здоров’я та Міністерством освіти та науки, між медичними закладами і суб’єктами, що надають реабілітаційні послуги, територіальними органами системи соціального захисту населення,