Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

297 безбар’єрні простори, орієнтовані на збереження гідності й автономії людини [4]. Аналіз останніх досліджень і публікацій . Різні аспекти архітектурно- просторової організації до формування середовища для осіб літнього віку досліджували відомі вітчизняні й зарубіжні науковці: С.Лінда, О.Моркляник, Г.Петришин, Б.Посацький, Ю.Криворучко, К.Філліпсон, М.Газалі, К.Аль- Саллал [1-4]. Формулювання цілей статті . Метою статті є вивчення, комплексний аналіз та систематизація нормативно-правової бази й державних будівельних норм, що регламентують архітектурно-просторову організацію сучасних комплексів медико-соціальної підтримки літніх людей в Україні. Виклад основного матеріалу . Українська стратегія реформування соціальної сфери передбачає поступовий відхід від застарілих моделей на користь багатофункціональних центрів. Архітектурне середовище таких об’єктів має базуватися на принципах універсального дизайну, індивідуалізації послуг, біофілії та архітектури, що лікує (healing architecture). Протягом 2024– 2026 років вітчизняне право зазнало суттєвих оновлень, що диктує нові підходи до планувальних рішень, спрямованих на деінституціалізацію й впровадження принципів інклюзивності. Законодавчим фундаментом цього процесу виступає Закон України «Про соціальні послуги» (№ 2671-VIII), який імперативно вимагає переходу від ізольованих інституцій до відкритих, інтегрованих у громаду просторів підтриманого проживання та денного догляду, що гарантують безбар’єрність й автономію мешканців [5]. Цей гуманістичний вектор підсилюється Законом України щодо реформування медико-соціальної експертизи (№ 4170-IX), який зміщує фокус із суто медичної моделі догляду на оцінювання повсякденного функціонування особи. Для архітекторів це означає відмову від традиційних медикалізованих палат на користь активного реабілітаційно-адаптивного середовища із гнучким зонуванням, просторами для тренування мобільності та впровадженням асистивних технологій [6].