Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

86 Запропоновано трирівневу модель кваліфікації криптооперацій у справах про легалізацію майна. Ключові слова: легалізація майна; відмивання доходів; криптовалюта; віртуальні активи; стаття 209 КК України; фінансовий моніторинг; право ЄС. Криптовалюти не створюють окремого виду легалізації майна, однак змінюють практичний спосіб приховування джерела вартості, її переміщення та подальшого використання. Для кримінального права це породжує не питання «кримінальності» криптовалюти, а питання правильної кваліфікації конкретної операції за чинною конструкцією статті 209 КК України. Така постановка проблеми особливо актуальна для України, оскільки спеціальний Закон України «Про віртуальні активи» формально прийнятий, але станом на зараз офіційно не набрав чинності; водночас кримінальне, кримінальне процесуальне та AML- законодавство вже оперують категорією віртуальних активів [4, п. 1 розд. VI] [2, ч. 10 ст. 170] [3, п. 51 ч. 1 ст. 1, п. 8 ч. 2 ст. 6]. Мета статті - визначити юридичні умови, за яких криптооперація може бути кваліфікована як легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, і відмежувати її від ризикової, але некримінальної поведінки. Наукова новизна полягає у пропозиції трирівневого алгоритму кваліфікації: 1) встановлення злочинного походження майна; 2) співвіднесення дії з конкретною формою, зазначеною у частині першій статті 209 КК України; 3) доведення обізнаності особи про походження активу за формулою «знала або повинна була знати» [1, ч. 1 ст. 209]. Частина перша статті 209 КК України охоплює набуття, володіння, використання, розпорядження майном, здійснення фінансової операції або правочину з ним, переміщення чи зміну форми майна, а також дії, спрямовані на приховування або маскування походження, місцезнаходження, руху, прав на майно чи джерела його походження. Для наявності складу принциповими є дві умови: майно прямо або опосередковано, повністю або частково одержане злочинним шляхом, а особа знала або повинна була знати про це [1, ч. 1 ст. 209].