Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

87 Тому ні придбання криптовалюти, ні переказ токенів між адресами самі по собі не становлять легалізації. Криптовалюта може бути середовищем реалізації складу статті 209 КК України лише тоді, коли цифровий актив виступає формою майнової цінності, пов’язаної зі злочинним джерелом. Підхід не повинен залежати від дискусії, чи є криптовалюта «грошима»: для статті 209 КК України важливо, чи є перед судом майно, щодо якого доведено кримінальне походження, та чи вчинено з ним одну з форм поведінки, прямо передбачених кримінальним законом [1, ч. 1 ст. 209]. Закон № 2074-IX визначає віртуальний актив як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав і має вартість, а також регулює діяльність постачальників відповідних послуг, але через відкладене набрання чинності не формує повноцінного чинного ринкового режиму [4, п. 1 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 18, п. 1 розд. VI]. Кваліфіковані види легалізації передбачені частинами другою і третьою статті 209 КК України: повторність, вчинення за попередньою змовою групою осіб, великий розмір, організована група або особливо великий розмір [1, ч. 2-3 ст. 209]. Однак навіть у справах із великими криптопотоками обсяг транзакцій не замінює доказів злочинного походження майна й усвідомлення цього обвинуваченим. Найскладніша частина кваліфікації - не технічне встановлення факту трансферу, а юридичне доведення зв’язку між конкретним активом і злочинним джерелом. У цьому аспекті корисним є порівняння з Директивою (ЄС) 2018/1673: вона широко визначає «майно» та передбачає криміналізацію конвертації чи передачі майна, приховування або маскування його характеристик, а також набуття, володіння чи використання активів, що походять від злочинної діяльності [5, ст. 2(2), ст. 3(1)(a)-(c)]. Водночас стаття 3(3)(a)-(b) Директиви виходить із того, що обвинувальний висновок за відмиванням не обов’язково має чекати попереднього засудження за предикатний злочин, якщо злочинне походження майна доведене належним чином [5, ст. 3(3)(a)-(b)].