Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

142 людину, і тому з-поміж багатьох виокремлюють етнічну, релігійну, професійну, гендерну, національну ідентичність. Проте акцентуємо тут на мовній, адже через мову будь-який індивід має можливість для самовизначення. Мова є тим елементом, який пов‘язує індивіда із соціумом. Тож мовну ідентичність формують різні чинники – від соціальних до психологічних, посилюючи чи, навпаки, послаблюючи в певні історичні періоди, за певних історичних обставин. Сьогодні найбільш актуалізованими, на наш погляд, є соціальні фактори (середовище, групи, міграція), культурні (освіта та медіа), політичні (мовна політика, рівень законодавчого сприяння, війни і конфлікти). Перед українською мовною ідентичністю в останні роки постали два вагомі виклики – російсько-українська війна і спричинена нею масова вимушена міграція українців за межі держави. У цій ситуації українська мова набуває значення стратегічного ресурсу національної стійкості, адже саме завдяки мові громадяни зберігають зв‘язок з материковою Україною. На думку П.Ю. Гриценка, український народ плекає українську мову як код своєї держави. Тож актуальність подібних досліджень зумовлена потребою не так осмислити роль української мови як засобу згуртування глобального українства, бо це факт беззаперечний, та й таких розвідок маємо чимало, як акцентувати на її безумовній ролі як чинника зміцнення національної стійкості України в сучасних геополітичних умовах. Витоки міграції як процесу, що зумовлений соціальними, політичними та економічними чинниками, приховані в анналах цивілізації. Люди переміщуються між країнами (тут ідеться саме про таку форму) для того, щоб знайти інше місце проживання, роботу, можливість навчання або власну (чи родинну) безпеку. Міграція чинить серйозний вплив на демографічну ситуацію, ринок праці, людський капітал, культурний та соціальний нетворкінг, бо спричиняє турбулентні зміни в глобальному середовищі та суспільній мобільності. Якщо поглянути на міграційну історію України, то в ній, як відомо, простежують кілька хвиль: від першої еміграції, так званої економічної (за деякими визначеннями – трудової, кінець XIX – початок XX ст.), до п‘ятої,