Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

239 Інноваційна діяльність промислових підприємств зумовлює якісні зміни у змісті праці, ініціює виникнення нових функцій у трудовій діяльності, інтенсивний розвиток здібностей персоналу, підвищення рівня його творчої активності. Відповідно до цього, змінюється зміст праці: працівник перетворюється на спостерігача, який контролює та управляє технологічними процесами, а фізична праця збагачується інтелектуальним змістом. Нагорна І. визначає інтелектуалізацію праці як зростання інтелектуальної діяльності працівників, підвищення рівня професійних та компетентнісних досягнень, вдосконалення праці людини та її результатів, які формують конкурентні переваги підприємства, регіону, держави та суспільства [4]. Сучасні дослідження розглядають явище інтелектуалізації як неперервний, динамічний процес, який супроводжує діяльність соціально-економічних систем в умовах економіки, заснованої на знаннях. Інтелектуалізація сфер діяльності – це результат зростання частки інтелекту в праці управлінського персоналу. Аналіз наукової літератури дозволяє виокремити кілька ключових аспектів інтелектуалізації праці: технологічний аспект – пов‘язаний із впровадженням новітніх технологій, автоматизацією та роботизацією виробничих процесів, що змінює характер праці та підвищує вимоги до когнітивних здібностей працівників; освітньо-кваліфікаційний аспект – передбачає підвищення вимог до рівня освіти та кваліфікації працівників, необхідність безперервного навчання та підвищення кваліфікації протягом усього періоду трудової діяльності; управлінський аспект – виявляється у трансформації систем управління персоналом, орієнтації на розвиток інтелектуального капіталу підприємства, впровадженні систем стимулювання інтелектуальної активності працівників. Для оцінювання рівня інтелектуалізації праці на підприємстві Нагорна І. пропонує використовувати систему показників, зокрема коефіцієнт кваліфікації працівників, інтелектуальну віддачу, показник використання об‘єктів інтелектуальної власності, коефіцієнт плинності кадрів. На основі цих