Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

335 [2]. До територій типу Urban Void можна віднести об‘єкти, пов‘язані з німецькою спільнотою Харкова. Цій темі присвячені дослідження А. Парамонова, І. Швайки, А. Бондарєва, І. Сергеєва, В. Вардашка, О. Савченко, В. Хаустова та інших. Авторами було визначено зародження у ХVIII ст., формування та розвиток у ХІХ та занепад спільнот у ХХ ст., описано спадщину та її внесок у розвиток міста. У аспекті архітектури привертає увагу робота А. Парамонова, що створив каталог об‘єктів, що пов‘язані зі спільнотою [3], [4]. Історію німецької спільноти Харкова можна хронологічно розділити на періоди зародження (кінець ХVIII ст.), розвитку (ХІХ ст. до 1914 р.) та занепаду, що був пов‘язаний з Першою (1914-1918 рр.) та Другою (1939-1945 рр.) світовими війнами. Після 1991 р. починається поступове відновлення активності спільноти та рефлексія її історії. За період активного розвитку (кінець ХVIII ст. - 1914 р.) у місті з‘явився ряд об‘єктів як кірха на пл. Театральній, жіноча гімназія (пров. Мар‘яненка, 4), Лютеранський сирітський будинок з садом (вул. Сковороди, 53б), заводи та фабрики (Д. фон Дітмар, Е. Мельгозе, М. Гельферіх- Саде, Ф. Бергенгейм), маєтки та житлові будівлі (дохідний будинок на вул. Чорноглазівська, 14; маєток на вул. Дмитрівська, 24/1, вул. Дмитрівська, 14), цирк Г. Грікке. Внесок у топоніміку міста налічує такі назви як Нова Баварія, вул. Німецька (зараз Сковороди). Піком розвитку спільноти є кінець ХІХ ст. до 1914 р. до внеску у культуру міста є діяльність вчених, інтелігенції, розповсюдження мотивів югендстилю у архітектуру. Основною причиною занепаду спільноти є шпіономанія, пов‘язана з війнами першої половини ХХ ст., що призвело до страти частини об‘єктів. У 1958 р. було зруйновано кірху на пл. Театральній, що у 1910-1950-ті рр. була вертикальною домінантою. До нашого часу зберіглась гімназія на пров. Мар‘яненка, маєтки, притулок з садом. На даний момент сад належить центру жіночої консультації на вул. Свободи, 26. З роками німецькому Харкову приділяється все більше уваги: йому присвячені книги та дисертації, мурали як «Die offene tür (Відкриті двері)», публікації у ЗМІ. Розглянемо архітектурну спадщину спільноти через призму концепції Urban Voids. Перелічені об‘єкти можна віднести до Urban Voids, що