Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

336 зберегли форму але втратили ідентичність, або «загубились» у історії. На даний момент зникла згадка про об‘єкти, але самі частина об‘єктів зберіглась, хоча втратила частину автентичного декору, була перебудована. Деякі об‘єкти не можуть бути відновлені — на місці кірхи зараз стоїть житловий будинок. Показовою в контексті цієї теми є історія саду Лютеранського сирітського будинку (Рис. 1). Організований поряд із садибою притулку, він був місцем, де проводили « сотні вечорів, концертів та різноманітних розваг, які організовували благодійні товариства та лютеранська громада » [3, с. 136]. З того часу все змінилося – сам сад належить Педіатричному відділенню дорожньої клінічної лікарні, побачити його практично неможливо через нову забудову вулиць та тотальну «парканізацію» внутрішнього простору кварталу. Однак, якщо ви туди проберетеся (що можливо), можна уявити Сад таким, яким він був до 1914р. Усі артефакті Саду нові, неавтентичні – металеві альтанки замість дерев'яних, молоді дерева та кущі, нові світильники, штучна річка. Але вони знаходяться на старих місцях та демонструють усталену взаємодію частин, формуючи ціле – Лютеранський Сад. Дактилоскопія міста. Відсутня лише минула взаємодія з міською спільнотою. Сад став ментальною забутою Urban Void. Рис. 1. Сад Лютеранського сирітського будинку у кінці ХІХ ст. та у 2020-х рр. (жовтим — історичні, білим — сучасні межі Лютеранського саду)