Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

51 пошкодженої інфраструктури. Кризова координація має бути не ситуативною, а інституційно закріпленою через протоколи, плани реагування, канали комунікації та визначення відповідальних осіб. Міжнародний досвід засвідчує, що сучасні освітні системи мають розвивати якість, справедливість, адаптивність і стійкість, а політичні зусилля повинні бути спрямовані на підвищення релевантності освітніх траєкторій, підтримку здобувачів освіти та полегшення переходів між різними рівнями і формами навчання [4]. Для України ці положення є особливо актуальними, оскільки освітня система має одночасно забезпечувати стабільність, реагувати на кризові виклики та створювати умови для майбутнього розвитку. Отже, координація взаємодії суб‘єктів публічного управління у сфері освіти є необхідною умовою ефективної реалізації освітньої політики. Вона охоплює нормативно-правові, організаційні, стратегічні, фінансові, кадрові, інформаційно-аналітичні, цифрові, безпекові та партнерські механізми. Її результативність залежить від чіткого розподілу повноважень, прозорості управлінських процедур, наявності достовірних даних, професійної спроможності управлінців, активної участі громадськості та здатності системи освіти до адаптації. Перспективним напрямом подальших досліджень є розроблення моделей міжінституційної координації у сфері освіти на рівні територіальних громад і регіонів, а також визначення критеріїв оцінювання ефективності взаємодії суб‘єктів публічного управління в умовах воєнного стану, цифровізації та післявоєнного відновлення України. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19 2. Про затвердження Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і