Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

54 Концепція багаторівневого управління є процесом перерозподілу владних повноважень між різними територіальними рівнями, що призводить до децентралізації та багаторівневої диференціації управління [1]. Багаторівневе управління являє собою складну систему взаємодії між різними рівнями влади та недержавними акторами, у межах якої прийняття рішень відбувається через мережеві, а не суто ієрархічні механізми координації. Ефективність багаторівневої моделі залежить від здатності забезпечити узгодженість політик, розподіл відповідальності та інституційну взаємодію між локальним, регіональним, національним рівнями [2]. У аграрному секторі парадигма територіально орієнтованого ( place-based ) та багаторівневого управління ( multi-level governance ) розглядається як ефективна модель узгодження локальних потреб сільських громад із регіональними та національними рамками прийняття рішень. Вона передбачає активну участь громадян у формуванні політик, посилення координації між рівнями влади, забезпечення прозорості, підзвітності та гнучкого застосування принципу субсидіарності [3]. Політичні інструменти в аграрній політиці часто недостатньо погоджені з фактичними екологічними та просторовими процесами, що знижує ефективність їх реалізації на рівні регіонів. Стратегічно важливими підходами для подолання розривів у масштабах політики та посиленні стійкості агро-екосистем є підтримка та узгодженість дій влади з колективними діями фермерів [4]. На макрорівні формується стратегічний підхід щодо розвитку СФГ на державному рівні у межах кожного кластера з урахуванням типу аграрної моделі та рівня сталості. На мезорівні – формується горизонтальний (кластерний) блок, що містить спільні для регіонів кластера інституційні, технологічні та виробничі інструменти підтримки. Саме на цьому рівні реалізуються горизонтальні зв‘язки між господарствами, кооперативами, органами місцевого самоврядування та інституціями розвитку. Мезорівень забезпечує територіальну концентрацію знань, ресурсів та інновацій. Мікрорівень – формує регіонально-адаптовані модулі та безпосередньо охоплює